Бразильська короткошерста 

На перший погляд бразильська короткошерста кішка може здатися звичайною домашньою муркою, але це не так. За своєю суттю вона — представниця рідкісної породи, що сформувалася природним шляхом на вулицях бразильських міст і селищ. Саме завдяки цій «вуличній» історії порода має унікальні спадкові риси, а місцеві жителі пишаються своїми котами, вважаючи їх національним надбанням. Бразильські кішки відомі розумом, граційністю та дружелюбним характером.

Походження породи

Історія бразильської короткошерстої породи розпочалася не в розплідниках, а на вулицях. У 1980-х роках фелінологи звернули увагу на численну популяцію місцевих кішок, які, хоч і були безпородними, мали спільні зовнішні ознаки та сталі риси характеру. Дослідження показали, що ці тварини формують окрему генетичну групу.

Читай також: Скільки живе кіт та від чого залежить його довголіття

У 1994 році WCF (World Cat Federation) офіційно визнала породу, спочатку віднісши її до кельтських короткошерстих, але вже через п’ять років — виділила як самостійну. Так народилася бразильська короткошерста кішка, символ природної краси й витривалості.

Зовнішність і стандарт породи

Бразильська короткошерста — це кішка середнього розміру, елегантна, гнучка і гармонійна. Вона схожа на американську короткошерсту, але має більш струнку статуру та м’які риси, не такі витончені, як у сіамських котів.

Її тіло має прямокутну форму, лапи середньої довжини з маленькими округлими подушечками. Хвіст довгий і тонкий, рухається плавно.

Голова середнього розміру, трохи подовжена, з виразним підборіддям і м’яким профілем. Вуха середні, трикутні, розставлені широко. Очі мигдалеподібні або злегка округлі, колір яких гармоніює з відтінком шерсті:

• у білих котів — блакитні,
• у сріблястих — жовті,
• у сірих — зелені,
• у рудих — бурштинові чи мідні.
  

Шерсть коротка, щільно прилягає до тіла, без підшерстка, блискуча та гладенька. Забарвлення може бути будь-яким, окрім колорпойнта: від чорного й білого до тигрового чи мармурового.

Характер і поведінка

Бразильська короткошерста має живий, відкритий і урівноважений характер. Вона чудово ладнає з усіма членами родини й не обирає «улюбленця» серед людей. Ці кішки не схильні до ревнощів і легко пристосовуються до домашнього ритму.

Після переїзду до нового дому бразильці спочатку все ретельно обстежують, а потім почуваються справжніми господарями. Вони зустрічають гостей, спостерігають за всім, що відбувається, і уважно охороняють територію від чужих тварин.

Незважаючи на свій доброзичливий характер, мисливський інстинкт у них розвинений чудово. Якщо поруч з’явиться миша чи муха — кішка обов’язково спробує її впіймати.

Догляд і утримання

Бразильська короткошерста невибаглива у догляді. Її коротка шерсть не звалюється і не потребує частого вичісування. Достатньо раз на тиждень пройтися по ній гумовою рукавичкою, щоб видалити відмерлі волоски й запобігти ковтанню шерсті під час вилизування.

Купати тварину слід лише у разі сильного забруднення, а після прогулянки достатньо протерти лапи вологою серветкою. Очі та вуха варто оглядати щотижня і при потребі очищати. Не забудьте забезпечити улюбленцю когтеточку і безпечні місця для ігор.

Умови проживання

Ідеальні умови для бразильської короткошерстої — це будинок із двором або дачею, де вона зможе обстежувати територію, полювати на дрібних гризунів чи птахів і з гордістю демонструвати здобич господарям.

Ці кішки люблять прогулянки й охоче ходять на повідку, якщо їх до цього привчити. Вони соціальні, не бояться гучних звуків і легко переносять шумні компанії чи навіть дитячі ігри.

Здоров’я і профілактика

Походження бразильської короткошерстої з вуличного середовища зробило її витривалою і здоровою породою. У цих кішок практично відсутні спадкові хвороби, а імунітет — один із найсильніших серед домашніх тварин.

Єдине, за чим потрібно стежити — це надмірне вилизування, через яке в шлунку можуть накопичуватися грудочки шерсті. Щоб цього уникнути, котам дають спеціальну траву або пасту для виведення шерсті.

Якщо кішка гуляє надворі, обов’язково використовуйте захист від паразитів — краплі, нашийники або спреї, а також регулярно проводьте дегельмінтизацію.

При правильному догляді бразильська короткошерста живе 15–20 років і залишається активною майже до старості.

Харчування

Цим кішкам підходить як натуральне харчування, так і готовий корм преміум-класу. В раціоні мають переважати нежирне м’ясо — індичка, курятина, кролик — і кисломолочні продукти.

Слід уникати жирних страв, ковбас, солодкого та всього, що містить спеції або сіль. Якщо ви годуєте промисловими кормами, обирайте ті, де високий вміст тваринного білка й мінімум штучних добавок.

Цікаві факти

Бразильські короткошерсті — неймовірно витривалі до шуму. Виховані на вулицях бразильських міст, вони спокійно реагують на гучні звуки, музику чи навіть карнавальні салюти. Такі коти чудово підходять для великих і активних родин, де завжди панує рух і веселощі.

Висновок

Бразильська короткошерста — це приклад того, як природа сама створює досконалу породу без втручання людини. Вона елегантна, розумна, охайна й життєрадісна. Ці кішки легко пристосовуються до будь-якого ритму життя, люблять дітей, уживаються з іншими тваринами й залишаються грайливими навіть у дорослому віці.

Якщо ви шукаєте кота, який поєднує красу, характер і природне здоров’я — бразильська короткошерста стане ідеальним вибором для вашої родини.