Сіамський кіт
Сіамська кішка – надзвичайно гнучка, струнка і граціозна тварина. У неї витягнутий кістяк, але в той же час м’язисті плечі і стегна. У сіамів довгі тонкі лапи і довгий витягнутий хвіст. Шерсть у сіамців коротка, щільна і блискуча, підшерстя майже немає, тому порода ідеально підходить для алергіків. Відмінною рисою сіамської кішки є її характерне забарвлення: тіло має світле забарвлення (від бежевого до кремового або темно-кремового), а лапи, вуха, хвіст і морда темно-коричневі або чорні. Цікаво, що сіамські кошенята народжуються абсолютно білими, і лише через декілька днів вони починають ставати темнішими. Остаточне забарвлення встановлюється приблизно в 6-10 місяців.
Історія походження
Порода вважалася священною, тому що ходили легенди, що сіамські кішки супроводжують душі своїх господарів у потойбічний світ. Тому за її крадіжку або спробу продати за кордон можна було поплатитися життям!
У стародавньому Сіамі вони довгий час вважалися священними тваринами і жили виключно при храмах і палацах королівських сімей. Тільки в 70-х роках 19 століття король Сіаму особисто подарував британському консулу Оуену Гуду пару цих витончених красунь, в в знак своєї милості і прихильності. Так сіамські кішки потрапили до Англії і незабаром стали однією з найвідоміших і дорогих порід Європи.
Характер сіамських котів
- Енергійні, полюбляють активні ігри на свіжому повітрі, але краще не випускати сіамських кішок на вулицю одних, можна вигулювати їх на упряжці в парках, де вони будуть із задоволенням гратися у траві та досліджувати кущіки.
- Допитливі та «балакучі». Мають пронизливий, гучний голос, яким із задоволенням спілкуються зі своїм господарем.
- Кіт сіамський не погано ладнає з дітьми, але звичайно за умови, що дитина лагідно ставиться до тварини, не тягне його за хвіст і не ганяє по хаті.
- Сіамські коти дуже прив’язані до своїх господарів, але вони досить ревниві – рідко братаються з іншими породами, за винятком котів своєї породи.
- Сіамська кішка дуже не любе самотність, тому, якщо вас часто немає вдома, по можливості заведіть тварині пару або забезпечте вихованцеві цікаві розваги.
Догляд
Доглядати за цією породою легко, тому що сіамці мають коротку шерсть без підшерстя. Буде достатньо хоча б раз на тиждень мокрою рукою збирати відмерлі волоски або вичісувати дерев’яною гребінцем.
Бажано систематично підстригати кінчики кігтів спеціальною когтерезкою та придбати для котика зручну дряпку. Зараз в інтернет-магазинах дуже великий асортимент товарів для наших пухнастих друзів.
Не забувайте регулярно очищати вушка і зуби від накопиченої бруду і воску, так як у сіамів є схильність до проблем із зубами.
Харчування сіамських котів
Спочатку поговоримо про “натуральне харчування”:
Коти сіамської породи – м’ясоїдні тварини, тому бажано, щоб м’ясо було присутнім у раціоні харчування.
Добре підходить такі види:
- яловичина
- м’ясо кролика
- курка.
Але пам’ятайте: головне, щоб м’ясо було відварне та в міру, тому що надлишок м’яса може стати причиною потемніння шерсті
Також у раціон можна додати:
- масло
- яєчний жовток
- трохи відвареного рису або вівсяних пластівців.
Слід уникати ковбаси, макаронів або бобових, оскільки вони можуть викликати розлад травлення. Також, краще не годувати котів сирою рибою, більш детально про це можете почитати у нашій статті Чому не можна годувати котів рибою. Також стежте, щоб у вихованця завжди була чиста свіжа вода в мисці.
З приводу спеціалізованих кормів:
Звичайно для харчування сіамських кішок краще підбирати професійні корми класу преміум та супер преміум. Підбирати краще систему харчування з високим вмістом правильних добавок (вітаміни, мінерали, олія лосося, таурин).
Сучасні компанії з виготовлення харчування для тварин мають багатий вибір спеціалізованих кормів, тому не складе труднощів підібрати найкращий корм для вашого улюбленця.
Здоров’я і хвороби
Кішка сіамська може похизуватися міцним здоров’ям та довголіттям, в середньому тривалість життя цієї породи складає 11-15 років. Але вони все ж схильні до деяких генетичних захворювань, таких як:
- амілоїдоз печінки (характеризується порушенням білкового обміну в організмі)
- печінковою недостатністю, кардіоміопатією (збільшенням серцевого м’яза)
- злоякісні пухлини молочних залоз
- гінгівіти і зубні камені (лише у випадку неправильного догляду).