Азіатська таббі

Іноді цих кішок називають просто азіатськими, але до Азії вони мають лише опосередкований стосунок: породу виведено у Великобританії в 1990-х роках шляхом поетапного схрещування бурманської, перської та абіссінської порід. Азіатських таббі поки що у світі небагато, коштують вони досить дорого, але зате приносять своїм власникам багато радості.

Читай також нашу статтю: Порода Чаузі

Опис породи азіатська таббі

• Тварина середнього розміру
• Короткошерста
• Рідкісна порода
• Невибаглива в догляді
• Підійде сім’ї з дитиною
• Доброзичливо ставиться до інших улюбленців

Характер

Азіатські таббі дуже доброзичливі, але ніколи не нав’язують оточуючим своє товариство. Вони сильно прив’язуються до членів сім’ї та прекрасно ладнають із дітьми та іншими тваринами. Від абіссінських предків азіатські таббі успадкували грайливість і допитливість, і іграм з такою кішкою краще присвячувати щонайменше півгодини на день.

Стандарти породи

Породу азіатських таббі визнають основні фелінологічні асоціації (SACC, WKF, GCCF, LOOF), хоча за межами Великої Британії та деяких країн Європи вона поки майже невідома.

Породиста азіатська таббі – не дуже велика, сильна кішка з литими м’язами, недовгим звуженим до кінчика хвостом. Голова клиноподібна, з м’якими обрисами. Шия коротка, щільна. Мордочка відносно плоска, з широкими помітними щоками. Нижня щелепа і підборіддя міцні.

Кінцівки середньої довжини, але задні трохи довші за передні, з овальними лапками.

Відмітна ознака породи – доволі великі, широко розставлені вуха в поєднанні з дуже великими округлими або трохи мигдалеподібними жовтими очима. 

Гордість азіатських таббі – дуже коротка, щільна, м’яка шерсть майже без підшерстя, лискуча на світлі. Допускаються чотири різновиди забарвлень: плямисте, тигрове («макрель»), мармурове й агуті (рівномірне з темними смугами на морді, лапах і хвості).

Найчастіше зустрічаються кремовий, шоколадний, абрикосовий і рудо-червоні відтінки шерсті. Білі плями стандартом породи не допускаються, як і зелений колір очей.

Вага дорослих кішок коливається від 4 до 7 і навіть 8 кг. У породи виражений так званий статевий диморфізм: самці дещо більші за самок.

Догляд

Азіатські таббі не вимагають особливого догляду. Досить раз на тиждень (під час линьки – частіше) вичісувати фурмінатором або спеціальною гумовою рукавичкою і в міру необхідності чистити вуха й очі. Купати кішку за звичайних обставин необов’язково і навіть небажано – за своєю шкуркою вона відмінно доглядає сама. Якщо кішка недостатньо сточує кігті об кігтеточку, кінчики акуратно підстригають.

Умови утримання

Ідеальна сім’я для азіатської таббі – велика та дружна, де є діти, з якими можна погратися, та дорослі, в яких так приємно розвалитися на колінах та помурликати.

Навіть із малечею в цих кішок не виникає проблем: якщо дитина дещо перейде межі, таббі не дряпатиметься, а просто піде геть.

Самотність азіатські таббі переносять непогано, але, якщо ви мало буваєте вдома, краще забезпечити їм компанію інших тварин. І хороший ігровий комплекс, зрозуміло.

Слабкі сторони здоров’я

Селекціонери, які виводили породу, подбали про те, щоб у азіатських таббі було гарне здоров’я. У цих кішок чудовий природний імунітет, і за належного догляду – регулярних щеплень, правильного харчування і відсутності стресу – вони цілком здатні скласти вам компанію на 15-20 років.

Одна з небагатьох особливостей здоров’я азіатських таббі – дуже чутлива шкіра, схильна до алергічних реакцій.

Тож якщо вам через необхідність доведеться мити тварину, використовуйте тільки спеціальний гіпоалергенний зоошампунь.

Харчування

Азіатські таббі не особливо вибагливі в їжі та із задоволенням їстимуть як готові корми (вибирайте тільки продукцію високого класу), так і збалансоване натуральне харчування.

Історія породи

У виведенні азіатських таббі британські селекціонери використовували бурманських кішок і перську шиншилу. Потім були додані гени абіссинської породи, а потім знову перської. Так вдалося поєднати елегантну міць бурми, ніжну шовковисту шерсть перса і життєрадісний, грайливий характер абіссінки.

Цікаві факти про породу

Для всіх котів забарвлення таббі обов’язковими є «намисто» на шиї, «скарабей» на лобі та «макіяж богині»: відмітини навколо очей, рота і носа. У поєднанні з різноманітними відтінками шерсті (трапляються блідо-блакитні, карамельні, лілові, бурі, сірі, чорні, бірманські, сріблясті, черепахові та насичено червоні забарвлення) чотири типи забарвлень утворюють безліч різноманітних варіацій забарвлення.

Виведенню цієї породи сприяла баронеса Міранда фон Кірхберг, якій хотілося отримати ідеального вихованця з поступливим характером. Як бачимо, їй це цілком вдалося.