Американський бобтейл

Офіційно порода називається американський бобтейл, але ще її називають “сноу-боб” і “янкі-боб”. Така кішка нагадує рись або манула з невеликим пухнастим хвостом, тільки трохи менша за розміром і значно доброзичливіша характером.

Читай також нашу статтю: Корніш-рекс

Опис породи американський бобтейл

• Тварина середнього розміру
• Довга шерсть
• Потребує багато догляду
• Підійде сім’ї з дитиною
• Ласкава
• Розумна
• Прив’язлива
• Любить нявкати

Характер

Американський бобтейл – дуже розумне і доброзичливе чотирилапе створіння, позитивні риси якого закріплені ретельною селекцією. Вони активні, грайливі, товариські та віддані, але активність у цієї породи “інтелігентна”: вона проявляється в бажанні грати багато. Дуже багато.

Американський бобтейл дуже інтелектуальний, культурний, швидко засвоює правила поведінки вдома. Він легко навчається і часто провокує господарів на гру.

Стандарти породи

Офіційні стандарти породи виділяють два розміри американських бобтейлів – середній і великий і два типи шерсті – довгошерстий і короткошерстий.

Вага кішок становить 3-5 кг, а котів – від 5 до 7,5 кг. У них щільне мускулисте тіло, досить компактне, на важкуватих лапах. Задні лапи довші за передні, подушечки опуклі, з пучками шерсті між пальцями. Голова клиноподібна, вилицювата, з добре розвиненим підборіддям і великими вухами, не дуже широко розставленими та трохи нахиленими вперед. Натомість очі розставлені досить широко і глибоко, мають округлу або мигдалеподібну форму. Колір очей у породистих американських бобтейлів має поєднуватися з кольором шерсті.

Забарвлення американських бобтейлів може бути будь-яким, але класичним вважається “дике” смугасте забарвлення – таббі.

Довгошерсті янкі-боби виглядають дещо скуйовдженими. У них подовжене і жорсткувате на дотик остьове волосся, а підшерсток м’який, але не дуже густий. Ще грубіша шерсть короткошерстих особин: вона пружна, з коротким підшерстям і виглядає такою, що стоїть вертикально.

Головна особливість американських бобтейлів – незвичайний хвіст. Він короткий і товстий, але рухливий, з невеликим пензликом-опахалом на кінці. Якщо хвіст піднято вгору, значить, тварина чимось зацікавлена або збуджена.

Догляд

Довгошерстих представників породи потрібно регулярно вичісувати. Кігті в американських бобтейлів відростають швидко, тому навіть за наявності кігтеточки їх потрібно підрізати приблизно раз на два тижні.

Умови утримання

Найкраще ці кішки підходять сім’ям, де є діти, в ідеалі – тим, хто живе в будинку з ділянкою: вони люблять гратися та гуляти.

Американські бобтейли дуже прив’язані до господарів, насилу переносять самотність і не люблять змін у способі життя та обстановці.Це може створити проблеми, якщо, наприклад, на час відпустки доводиться прилаштовувати тварину на перетримку або в зооготель.

Янкі-боби легко освоюють нові ігри, їх можна навчити різних трюків. Вони кмітливі та мають гарну пам’ять: помітивши, що ви десь сховали ласощі, вони постараються дістатися до них за зручної нагоди. І вам не завжди вдасться зрозуміти, як саме кіт зник з начебто закритої кімнати.

Вимагаючи уваги, американські бобтейли можуть дуже наполегливо нявкати, чіпати господаря лапою і вистрибувати на коліна.

Слабкі сторони здоров’я

Зазвичай чистокровні тварини цієї породи мають гарний ресурс здоров’я і мало спадкових факторів ризику. Однак можливі дефекти розведення, якщо в ньому брали участь близькоспоріднені тварини або особини із сумнівним родоводом.

Слід звертати увагу на травлення й уникати закрепів. При неправильному харчуванні з надлишком вуглеводів у кормі може розвинутися цукровий діабет. Також трапляється дисплазія тазостегнових суглобів, дерматити та алергії.

Американські бобтейли живуть близько 15 років.

Харчування

Корм для американського бобтейла слід вибирати з підвищеним вмістом білка, неважливо, буде це промисловий варіант або натуральне годування.

Історія породи

У 1960 році фермери з Аризони знайшли незвичайне кошеня, схоже на маленьку пухнасту рись. Його назвали Йоді, а коли він підріс і став батьком виводка кошенят від домашньої кішки, виявилося, що малюки успадкували його симпатичну зовнішність і, головне, короткий хвіст. Друзі господарів Йоді займалися розведенням кішок і відразу зрозуміли, що ця незвичайна ознака прописана в генотипі тварини і є домінантною, тобто відкриває перспективи для закріплення в породі.

Селекційну роботу ускладнювали небезпеки виродження внаслідок інбридингу, тож довелося потрудитися, щоб нові кішки вийшли не тільки короткохвостими, а й здоровими. Офіційно порода американський бобтейл була визнана фелінологічною організацією TICA визнала в 1989 році.

Цікаві факти

• Американський бобтейл – не єдина у світі короткохвоста порода. На перший погляд їх легко сплутати з японськими бобтейлами, але в такому разі дивляться на хвіст: у янкі-боба зберігається рухливість хвостових хребців; на хвості немає зламів або вузлів.
• Ці кішки люблять прогулянки і привчаються супроводжувати господарів, швидко звикаючи до повідця і шлейки. У США американські бобтейли часом супроводжують водіїв-далекобійників у довгих рейсах, прекрасно переносячи дорогу і скрашуючи самотність господарів.
• Завдяки делікатності та дружелюбності, американських бобтейлів використовують як кішок-психотерапевтів під час роботи з людьми, які пережили стреси і душевні травми.